Re: цензії
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
Видавничі новинки
- Дарія Піскозуб. "Машина"Фантастика | Буквоїд
- Стюарт Тертон. "Сім смертей Евелін Гардкасл"Книги | Буквоїд
- Ліндсі Паверс. "Як не зіпсувати життя своїм дітям. Посібник з виховання без стресу та нарікань"Психологія/Філософія | Буквоїд
- Ірина Грабовська. "Зірки і кістки"Фантастика | Буквоїд
- Деніел Ґоулман. "Емоційний інтелект"Психологія/Філософія | Буквоїд
- Євгенія Бабенко. "Усі мої тривожні дзвіночки"Книги | Буквоїд
- Віктор Домонтович. "Доктор Серафікус"Книги | Буквоїд
- "Змієві вали. Антологія української фантастики ХІХ-ХХІ століть"Проза | Буквоїд
- Євгенія Подобна. "Її вина. 25 історій про сміливість, силу і любов"Книги | Буквоїд
- Павло "Паштет" Белянський. "Битись не можна відступити"Проза | Буквоїд
Re:цензії
Катерина Міщук: «Відповіді на свої життєві питання читач може отримати зовсім несподівано…»
На запитання порталу «Буквоїд»: «Що читати?» відповідає художниця та поетеса Катерина Міщук.
Які книжки Ви читали останнім часом? Ваші враження.
Література якось завжди тісно впліталася у ритми мого життя. І хоч бувало таке, що відривалась від самого літературного процесу, але завжди поруч зі мною була книжка, яка надавала, енергії, сил, настрою, натхнення для іншої роботи, надихала.
Останнім часом прочиталося багато гарної якісної літератури. Це не обов’язково найсвіжіші видання. Наприклад книжка «Проби» Мішеля Монтеня у перекладі Анатоля Перепаді (вид. «Дух і літера»). У якій автор ставить на розгляд питання людського «я». Зрозуміло, що ця річ залишиться завжди актуальною, допоки існує людство. Бо ж більшість людських проблем часто залишаються незмінними, оминаючи час і невпинний технічний прогрес. Захопили й такі документальні романи, як відомий «Холодний Яр» Юрія Горліса-Горського та спогади Івана Дмитрика «У лісах Лемківщини». Сам Іван Дмитрик був вояком УПА, який діяв на Лемківщині в 1944-1947 роках. Вражає наскільки щиро і невикривлено автор описує тяжке і нестерпне буття тих часів.
Часто повертаюся до тритомника Володимира Білінського «Країна Моксель» («Видавництво імені Олени Теліги»), до книжок Сергія Плачинди, зокрема «Лебедії» (Видавничий дім «Калита») (це – есе про те, як і коли виникла Україна), до книжки Бориса Антоненка-Давидовича «Як ми говоримо» (вид. «Книга»). Зазираю й у «Мовностилістичні поради» Олександра Пономарева.
Видання есеїв Віктора Лупейка «Пророки і лжепророки» захопило своєю правдивістю та аналізом історичних подій, а книжка «Місія - Космос» Леоніда Каденюка (Вид. «Пульсари») –описами періоду перебування автора в космосі.
Щодо художньої літератури, то швидко й не без глибоких емоцій, прочиталися повісті шведського автора Торґні Ліндґрена, його «Джмелиний мед» та «Слід змія на скелі» які переклала Ольга Сенюк (вид. «Кальварія»). Уже вкотре перечитую завжди актуальні «П´єси» Моріса Метерлінка у перекладі Дмитра Чистяка (вид. «Пульсари»). Близькі до душі й прозові книжки Івана Донича: його гумор і проза (найновіші «Голуб, який не злетів у небо», та книжки гумору «Горохом по спині», «Дихаєте тут»). Завжди повертаюся й перечитую глибоку образно-метафоричну поезію Миколи Воробйова, Василя Слапчука, Ірини Жиленко, Станіслава Вишенського, неординарну поезію міста Станіслава Бондаренка та його паліндроми, книжки вибраних поезій Станіслава Шевченка «Дім для душі» та Наталки Поклад «Голос криці» (обидві ці книжки у моєму художньому оформленні), філософську поезію Миколи Семенюка, зокрема збірку поезій «Моцарт по тиші ступає», також думки про літературу «Оббиті пелюстки» Валерія Герасимчука.
І звісно ж – дитяча література! Дитинство – це така стихія, яка, впевнена, завжди залишатиметься зі мною, тож і дитячі книжки в мене на почесному місці.
Останнє, що перечитала, занурюючись у дитинство, це книжки: Кейт ДіКамілло «Спасибі Вінн-Діксі» у перекладі Володимира Панченка, «Лотта з Бешкетної вулиці», «Домовичок Нільс Карлсон» Астрід Ліндґрен, Андерсенівську «Снігову королеву» в перекладі Галини Кирпи; також Чарльза Діккенса «Різдвяна ялинка» (переклав Олександр Мокровольський), Ренату Муху «Ужалений вуж» у перекладі Галини Манів. (Перелічену вище літературу випустило у світ видавництво «Махаон»). А ще зачитувалася серією казок Кястутіса Каспаравічюса в перекладі Оляни Рути (вид. «Навчальна книга – Богдан»).
Захоплювалась майстерністю Марини Павленко, особливо її дитячими творами.
Із дитячою цікавістю прочитала «Мишку Зіту» та «Любов коня Домінікаса» Вітаутаса Ландсбергіса у перекладі Дмитра Чередниченка. Та зовсім нову, – ось-ось тільки видану, – книжку самого Дмитра Семеновича «Чому Волошка запишалася?» Усі три повісті вийшли у видавництві «Грані-Т».
Часто повертаюся до віршів молодих поетів: Дмитра Чистяка, Ярослави Шекери, Тетяни Винник, Олени Стельмах, Максима Меркулова, Назарія Назарова… список можна продовжувати ще довго.
На майбутнє планую прочитати твір молодої норвежської письменниці Марії Паар «Вафельне серце», яка нещодавно вийшла у видавництві «Навчальна книга - Богдан», а також книжку вибраного Галини Кирпи «Місяць у колисці» (випустило у світ це ж видавництво).
Рада, що маю можливість читати літературу, яка акумулює в собі отой позитивний заряд у вигляді мудрості, філософії, самоаналізу, і передає його читачеві. Звідси й черпаю енергію та надихаюсь на подальшу роботу.
Як обираєте літературу для читання?
Обирати літературу для читання буває по-різному: і просто, і складно. Коли вже знаєш автора, його письмо, його філософію, погляд на речі – розумієш, що не помилишся. А буває й таке, що береш до рук книжку (інколи добре розрекламовану) й натикаєшся на … штучність, нав’язливість, зумисність, на щось таке, що написано, аби написати і видано з розрахунком виграшу на рекламі. Тобто рекламуючи «не ту літературу», створюється ймовірність неможливості дізнатися про справжню. А справжня тим часом лежить на віддалених полицях.
Обирати літературу буває легко ще й тоді, коли можеш погортати книжку, чи просто відкрити на першій сторінці. З перших рядків уже буває видно, чи варте те видання уваги. Але цей метод більше дієвий, коли вибір стосується поезії. Прозу із перших рядків часто важко вгадати. Це те ж саме, що дивитися на велике полотно впритул, а не здалеку. Тож щаслива, що маю добрих друзів письменників, які рекомендують якісні видання. Це дуже допомагає у виборі.
Що можете порадити для читання іншим?
Що ж до поради іншим, то раджу читати літературу різного спрямування: і мовну, і наукову, історичну, мистецьку; читати поезію, художню прозу, казки. Все це для розширення кругозору. Адже відповіді на свої життєві питання читач може отримати зовсім несподівано, інколи з тої книжки, жанром якої раніше зовсім не цікавився.
Додаткові матеріали
- Марина Соколян: «Я би радила читачам не зациклюватися на якомусь одному жанрі»
- Артем Чех: «Початих книжок і не перелічити. Тільки дочитувати немає часу...»
- Богдан Пастух: «Серед крику сучасного рекламно-хапального дійства все частіше хочеться повертати голову назад»
- Ірма Вітовська: Книжки обираю стихійно
- Маріанна Малина: «Читання — це справа настрою. Іноді тягне на жахіття»
- Олексій Цвєтков: «Читаю зараз книгу американського філософа Рональда Дворкіна «Справедливість для їжаків»
- Анна Малігон: «Раніше не мала шкідливої звички недочитувати книг, а зараз таки грішу»
- Тетяна Винник: «Коли вдається знайти в книгарні гарну, прекрасно оформлену, дитячу книжку, не дивлюся на ціну»
- Олексій Порвін: «Коли мова йде про книжки — особливо важко сказати «я вибираю»
- Володимир Чернишенко: З величезним задоволенням перечитав збірку дорослих оповідань Кіплінґа з веселенькою назвою «Місто страшної ночі»
- Галина Кирпа: «Оскільки я ніколи не мала шансів на те, що колись-таки по-справжньому виросту, то люблю читати книжки для дітей»
- Наталка Поклад: «Мені незатишно в світі, який творить, так звана, модерна література, нашпигована лайкою, фізіологією і жорстокістю»
- Оляна Рута: «По-справжньому глибокі речі не можуть гучно кричати»
- Катерина Єгорушкіна: «Вибір зазвичай буває ірраціональним»
- Костянтин Коверзнєв: «Якими нещасними людьми є ті критики, що й справді намагаються читати все підряд…»
- Олег Петренко-Заневський: Молодшим читачам я б порадив просто більше читати
- Рауль Чілачава: «До улюблених поезій повертаюсь безліч разів, а з прозою це роблю вибірково, за настроєм»
- Олена Захарченко: «Коли відчуваю, що стала якась надто занудна, то читаю щось простеньке і веселеньке»
- Тимур Литовченко: «Порадив би читати якнайбільше української україномовної фантастики»
- Божена Городницька: «З приходом осені виникла потреба у поезії»
- Галина Малик: Найбільше враження — від віршів Ірини Надворної, давно не читала такої сильної молодої поезії...
Коментарі
Останні події
- 30.04.2024|08:08100 найкращих книжок фестивалю «Книжкова країна»
- 27.04.2024|18:07Культовий роман Любка Дереша "Культ" вийшов у ВСЛ
- 26.04.2024|22:21Визначено переможців Всеукраїнського конкурсу "Стежками Каменярами"
- 26.04.2024|22:11Фредерік Верно: "Тільки пишучи картину чи роман, втамовується внутрішній голод"
- 26.04.2024|13:27У Конотопі з’явилася вулиця імені Дмитра Капранова
- 26.04.2024|11:17У ВСЛ вийде книжка Сергія Руденка "Анатомія ненависті. Путін і Україна"
- 25.04.2024|12:38Казковий детектив
- 25.04.2024|11:00У "Віхолі" побачила світ книжка Катерини Липи "Історія архітектурних стилів, великих і не дуже"
- 24.04.2024|16:50У Києві стартує фестиваль "Книжкова країна"
- 24.04.2024|11:49Олена Чернінька презентує книжку "Лемберґ: мамцю, ну не плач" у Червонограді та Луцьку